пропозиції з поселення пошук бази

РЕКРЕАЦІЙНІ РЕСУРСИ СХІДНИЦІ

На території Східницького родовища мінеральних вод (а це бальнеологічна курортна місцевість) налічується 38 джерел і понад 17 свердловин з різним фізико-хімічним складом. Дебіт затверджених запасів "Нафтусі" у Східниці становить 64,3 м³ на добу.

За мінералізацією та хімічним складом східницькі мінеральні води можна поділити на такі типи:
Слабомінералізовані води (М — мінералізація до 1г/л) з підвищеним вмістом органічних речовин (джерела №№1,3,26) та джерела з більш вираженою жовчогінною дією (джерела №№8,9,10,25,1"С",18"С").
Слабомінералізовані залізисті води (M до 0,5 г/л), джерела №№1З,15.
Середньомінералізовані, гідрокарбонатні і хлоридно-гідрокарбонатні натрієві води (свердловина №2"С" ).
Хлоридно-натрієві води (М від 35 до 100 г/л і більше ) з підвищеним вмістом брому, які ще чекають вивчення.

А тепер дещо детальніше про східницькі цілющі води.

Карта розташування джерел в Східниці »

Це гідрокарбонатно-натрієво-кальцієва вода.

Є в ній органічні речовини спиртових смол, гумусових речовин, карбонових кислот, фульвокислот, а також специфічні фізіологічні групи мікроорганізмів, які підсилюють лікувальну дію.

Слабомінералізована вода джерела №1 має сечогінну дію, сприяє механічному вимиванню і видаленню дрібних конкрементів (каменів), ниркового піску і продуктів запальних процесів (лейкоцитів, слизу, гною).

Ця вода досліджувалась у Східниці однією з перших. Науковці Львівського медичного інституту, Одеського науково-дослідного інституту курортології та фізіотерапії і місцеві лікарі радять вживати цю воду при таких захворюваннях: сечокам'яній хворобі, хронічних пієлонефритах, хронічних пієлоциститах нетуберкульозного походження, літогенних діатезах (сечокислий, оксалатурія, фосфатурія, ксантинурія), а також при недугах жовчовидільної системи.

А щоб вода давала кращий ефект, радимо більше ходити. Великий вчений Амбоджик говорив колись так: "Тіло без руху нагадує застійну воду, яка пліснявіє, псується та гниє". Така сентенція якнайкраще служить при лікуванні мінеральною водою: тільки під час руху скорочуються литкові м'язи. Вони працюють як вторинні насоси, завдяки яким поліпшується кровообіг усього організму. Це означає, що зменшується навантаження на серце, збільшується доступ кисню, поліпшується живлення клітин.

За хімічним складом це слабомінералізована, слабокисла гідрокарбонатно-кальцієва вода із запахом сірководню та підвищеним вмістом цінних мікроелементів міді, цинку, йоду, брому, фтору, кобальту, слідів срібла, марганцю.

У цій воді містяться в розчиненому вигляді органічні речовини, як і в мінеральній воді з джерела № 1, які є головним лікувальним фактором.

"Нафтуся" з джерела №3 лікує ті ж захворювання, які ми перелічили, подаючи короткий опис лікувальних властивостей води з джерела № 1.

Східницькі води переважають мінеральні води інших курортів, що не відносяться до типу "Нафтусі", у лікуванні урологічних хворих і своєю дією у великій кількості виводять надлишкові солі з організму (при захворюваннях з порушенням обміну речовин) та запобігають ростові і утворенню камінців (конкрементів) в організмі.

Вода має сечогінну та протизапальну дію, поліпшує циркуляцію крові в організмі та уродинаміку, при зниженій функції сприяє відновленню нормальної роботи нирок.

Перші прояви поліпшення самопочуття — у збудженні апетиту. Значно підвищується функціональна спроможність нирок. Крім того, зникають болі при урологічних захворюваннях. Хворий не відчуває загального ослаблення - воно зникає, надійно поступаючись бадьорості та зростанню енергії.

Вода сприяє частковому виведенню радіонуклідів з організму, що сьогодні особливо актуально. Наявність цинку допомагає при лікуванні цукрового діабету.

Сьогодні, на жаль, воно щезло, бо ніхто років з двадцять не займався і не займається його впорядкуванням. А саме цілющою мінеральною водою з цього джерела Омелян Стоцький доводив науковцям ефективність лікування захворювань нирок і печінки.

Це гідрокарбонатно-натрієво-кальцієва вода з вмістом органічних речовин. Лікарські рекомендації - при лікуванні хронічних захворювань сечовивідних і жовчовивідних шляхів.

Тепер вони стікають разом у бювет. Ці води слаболужні ( рН - 7.1), слабо-мінералізовані, гідрокарбонатно-кальцієві, з підвищеним вмістом кремнієвої кислоти (від 28 до 37 мг/л), двовалентим залізом (1-2 мг/л), марганцем (0,08 мг/л)та слідами срібла.

Вода, яку п'ють у бюветі, багата на важливі лікувальні органічні речовини, у ній є ефіри, амінові сполуки (від 3,8 до 6,2 мг/л) та характерні специфічні фізіологічні групи мікроорганізмів.

Води цих джерел допомагають збільшенню утворення жовчі та виведенню її кислот. При цьому зменшується рівень холестерину.

Тому води рекомендуються при захворюваннях печінки та жовчних шляхів (хронічні холецистити, жовчокам'яна хвороба, хронічні гепатити), а також при патології сечовивідних шляхів, нирок (сечокам'яна хвороба, хронічний пієлонефрит). Під дією цих вод посилюється сечовидільна функція нирок, підвищується діурез (виділення сечі), а також фільтраційна функція нирок.

Особливістю східцицьких залізистих вод є наявність в них заліза як у формі двовалентного катіону, так і комплексів з органічними речовинами.

Зокрема, частка залізоорганічних комплексів становить 36,6% у воді джерела № 13 і 62,3% - у воді джерела № 15.

Експериментально встановлено, що східницькі залізисті води гармонійно відновлюють кістково-мозкове кровотворення, вміст гемоглобіну і клітинність периферійної крові, концентрацію заліза сироватки і гістологічну будову слизової дванадцятипалої кишки при постгеморагічній та пострадіаційній анеміях, чим докорінно відрізняються від фармакологічних препаратів заліза, які відновлюють, перш за все, вміст гемоглобіну - ключову ланку обміну заліза.

Ці води особливо допомагають у виведенні з організму радіонуклідів, бо відомо, що препарати заліза попереджають поглинання радіонуклідів тканиною кісток та виводять їх через шлунково-кишковий тракт і нирки.

Схілницькі залізисті води активують виведення радіоактивного цезію з організму.

Отже, показання для застосування слабомінералізованих залізистих вод (джерел №.№ 15,13) такі: залізодефіцитні анемії, хронічні гастрити з нормальною та пониженою секреторною функцією, алкогольні захворювання печінки, хронічні ентерити та коліти, хронічний пієлонефрит у фазі ремісії, хронічний цистит у фазі ремісії, хронічні інтоксикації різноманітної етіології (в тому числі радіонуклідами та солями важких металів), хронічна променева хвороба (працівники АЕС, експериментальних ядерних установок, рентген-діагностнчних кабінетів).

Аналогів східницьких джерел залізистих вод в Україні більше немає.

За своїм хімічним складом це слабомінералізовані, гідрокарбонатно-сульфатно-кальцієво-магнієві води.

Специфічність вод джерел №25 та №26 полягає в тому, то в них є органічні речовини у кількості від 8,4 до 12,6 мг/л, карбонових кислот -2,86 мг/л, фульвокислот - 0,57-0,60 мг/л, бітумів - 1,7-2,1 мг/л.

Води цих джерел мають всі характерні групи мікроорганізмів для вод типу "Нафтуся".

Комплексне дослідження вод джерел № 25 та № 26 проведено Українським НДІ медичної реабілітації та курортології у 1995 році на кошти лікувально-оздоровчої бази "Зелений бір".

Розроблено методику вживання слабомінералізованих вод, визначено їх бальнеологічну цінність.

Воду джерела №25 рекомендують приймати при хронічних пієлонефритах, хронічних циститах, хронічних гепатитах, холангітах, холециститах, після операцій па нирках та після хвороби Боткіна.

Слабомінералізовану воду джерела №26 рекомендують вживати при сечокам'яній хворобі, літогенних діатезах, хронічних захворюваннях нирок і сечовивідних шляхів, хронічних холангітах, холециститах, гепатитах неспецифічної етіології, а також після хвороби Боткіна.

Це слабомінералізована вода з підвищеним вмістом органічних речовин, подібна за складом до "Нафтусі" №1 у Трускавці. Але, завдяки дещо більшому вмісту гідрокарбонатних іонів порівняно з Трускавецькою водою, вона має яскраво виражену біологічну лікувальну дію.

Цю воду вчені і лікарі рекомендують пити при захворюваннях печінки та сечовивідних шляхів, при панкреатитах.

При захворюванні на цукровий діабет вода зі сведловини №1 "С" допомагає зменшити окислення організму і накопичити лужні резерви, сприяє таким пацієнтам отримати виражений антикетогенний ефект завдяки підвищенному вмісту марганцю.

Лише на глибині 100 метрів відкрилася ця лікувальна "Нафтуся". Вона холодна, слабомінералізована (0,25 г/л), слаболужна, гідрокарбонатно-сульфатно-натрієва, зі слабким запахом сірководню.

Вода з підвищенною кількістю мікроелементів: кремнієвої кислоти - 39 мг/л, двовалентного заліза - 1 мг/л, кобальту - 0,002 мг/л, а також біологічно активних лікувальних органічних речовин та мікроорганізмів, характерних для "Нафтусі".

Цю воду рекомендують хворим для стимулювання жовчоутворювальної функції печінки та нирок.

Систематичне вживання води збільшує вироблення жовчі, стимулює синтез холаїнів у печінці, зменшує концентрацію холестерину в жовчі. Стимулюється також регенерація тканин печінки, посилюється водовидільна функція нирок, зменшується запальний процес нирок.

Знайти цю воду неважко - всього кілька хвилин ходьби від центру селища, від Народного дому "Просвіти".

Вода витікає з глибини 100 метрів. Середньої мінералізації, содова, лужна, гідрокарбонатно-натрієва, з підвищеним вмістом мікроелементів: кремнієвої кислоти - 35 мг/л, брому - 0,5 мг/л, йоду - 0,8 мг/л; органічних речовин - 13 мг/л.

Ця содова вода призначена для лікування захворювань шлунка, кишківника та дванадцятипалої кишки (виразка, хронічні гастрити з підвищеною і нормальною кислотністю, гастродуоденіти).

Рекомендується вживати підігрітою до температури 35-45 градусів при вираженому больовому синдромі.

Гідрокарбонатні мінеральні води є природними антацидами і забезпечують зниження кислотності шлункового соку. Внаслідок нейтралізації соляної кислоти зменшується безпосередній подразнюючий вплив шлункового вмісту на слизову оболонку шлунка та двадцятипалої кишки.

Як приймати воду: до їди чи після, теплою чи холодною, в якій кількості - все це залежить від індивідуального призначення, важкості захворювання.